Під однією з найбільш рівнинних частин східної Англії геологи виявили залишки колосальної вулканічної системи, яка приблизно 454,4 мільйона років тому спричинила надзвичайно потужне виверження. Йдеться про так званий Wash Igneous Complex, прихований під районом затоки The Wash та частинами Норфолку й Лінкольнширу. Нові подробиці знахідки привернули значну увагу, адже супервулкан під Англією міг викинути в атмосферу сотні кубічних кілометрів вулканічного матеріалу.
Як повідомляє Новинний Простір, інтерес до масштабних природних явищ традиційно різко зростає після повідомлень про незвичайні геологічні або космічні процеси. Проте у випадку з The Wash важливо відокремити ефектні заголовки від реальної науки: перед нами залишки давно згаслої системи, а не вулкан, який накопичує магму під сучасною Англією.
Що саме знайшли під Англією
Геологи досліджували породи зі свердловин у Норфолку та Лінкольнширі, розташованих приблизно за 65 кілометрів одна від одної. У зразках виявили крихітні кристали циркону, які дозволили дуже точно визначити вік давньої вулканічної активності. Результати показали приблизно 454,45 та 454,40 мільйона років.
Найцікавіше те, що цей вік майже збігається з датуванням величезного шару вулканічного попелу Kinnekulle, сліди якого знаходять у Скандинавії та інших районах Північної й Східної Європи. Саме тому дослідники припустили, що стародавній супервулкан в Англії був одним із головних джерел цього попелу.
Фактично науковці змогли пов’язати породи, приховані під англійськими полями, з попелом, який через сотні мільйонів років знаходять за сотні й тисячі кілометрів від них.
Яким було давнє виверження
Наукова робота описує Wash Igneous Complex як велику систему вкладених кальдер, під якою в минулому розташовувався значний магматичний комплекс. У той період сучасна Англія була частиною мікроконтиненту Авалонія, а геологічна ситуація принципово відрізнялася від сучасної. Вулканізм був пов’язаний із субдукцією океанічної кори моря Торнквіста.
Дослідники вважають, що виверження супервулкана The Wash мало ультраплініанський характер. Такі події належать до найекстремальніших вибухових вивержень і здатні викидати величезну кількість матеріалу високо у стратосферу.
«У цьому випадку ми описали б його як ультраплініанське виверження», — говорить вулканолог Пітер Роулі з Університету Бристоля.
За його оцінкою, подібне виверження могло тривати від кількох днів до кількох тижнів, а стовп попелу міг підніматися більш ніж на 40 кілометрів.
Ключові характеристики знахідки виглядають так:
| Параметр | Що встановили дослідники |
|---|---|
| Вік системи | близько 454,4 млн років |
| Розташування | The Wash, Норфолк і Лінкольншир |
| Тип виверження | ультраплініанське |
| Масштаб | сотні кубічних кілометрів породи |
| Поширення попелу | Скандинавія, Балтійський регіон, Польща, Білорусь |
| Стан сьогодні | згасла вулканічна система |
Чому його називають супервулканом
Термін «супервулкан» добре працює в популярних медіа, але самі вулканологи використовують його обережно. Причина в тому, що поняття має досить розмиті межі, а для дуже старих вулканічних систем точний обсяг викинутого матеріалу встановити складно. Значна частина давніх порід за сотні мільйонів років була зруйнована ерозією, похована або деформована тектонічними процесами.
Тому запит що таке супервулкан The Wash має дещо складнішу відповідь, ніж може здатися із заголовків. Дослідники підтверджують надзвичайно потужний характер стародавнього вулканізму, але частина незалежних фахівців вважає правильнішим говорити про масштабне ультраплініанське виверження.
«Супервулкан став своєрідним модним словом», — говорить фізичний вулканолог Стівен Селф, наголошуючи, що геологи передусім аналізують продукти конкретних вивержень.
Наскільки потужним був вибух
У повідомленні British Geological Survey зазначається, що під час головного виверження сотні кубічних кілометрів порід могли бути викинуті у стратосферу. За популярними оцінками, масштаб енергії порівнюють із вибухом кількох тисяч водневих бомб.
Водночас перетворювати таке порівняння на точну фізичну характеристику не варто. Через величезний вік системи геологічний літопис зберігся лише частково, тому фахівці обережно ставляться до спроб точно визначити обсяг виверження.
Основні факти про подію:
- вулканічна активність відбувалася приблизно 454 млн років тому;
- попіл потрапляв високо у стратосферу;
- вулканічний матеріал поширився далеко за межі сучасної Англії;
- існують ознаки щонайменше ще одного пізнішого епізоду приблизно 453,7 млн років тому;
- сучасних поверхневих слідів вулкана практично не залишилося.
Про інші процеси, які впливають на Землю вже сьогодні, можна прочитати у матеріалі Новинного Простору про магнітні бурі та прогноз Kp для України.
Чи може супервулкан під Англією прокинутися
Саме запит чи може прокинутися супервулкан в Англії є одним із найважливіших для читачів. За наявними геологічними даними, відповідь — ні: The Wash не є «сплячим» активним вулканом, який просто давно не вивергався. Йдеться про залишки вулканічної системи віком понад 450 мільйонів років, пов’язаної з тектонічними умовами, яких у цьому регіоні вже давно не існує.
Тім Фарао з British Geological Survey окремо наголосив, що згаслий вулкан не слід порівнювати з геологічним розломом, який може повторно активізуватися. За словами дослідника, людям не потрібно хвилюватися через можливе нове виверження цієї системи.
Отже, сенсаційне формулювання «супервулкан під Англією» описує минуле планети, а не прогноз майбутньої катастрофи.
Як ученим вдалося розкрити таємницю через 454 мільйони років
Головним інструментом стали кристали циркону, які утворюються в магмі та можуть зберігати інформацію про її вік протягом надзвичайно тривалого часу. Уран усередині циркону поступово перетворюється на ізотопи свинцю, завдяки чому дослідники використовують U-Pb датування як своєрідний геологічний годинник.
Збіг віку циркону з англійських свердловин і скандинавського шару Kinnekulle став одним із головних аргументів на користь зв’язку між ними. Додаткове підтвердження дало порівняння хімічного складу кристалів апатиту.
«Ми отримали докази того, що джерелом шару попелу в Скандинавії міг бути цей вулкан», — говорить провідний автор дослідження Тім Фарао.
За його словами, відкриття суттєво змінює уявлення про глибоке геологічне минуле Англії.
Чому відкриття важливе для науки
Знахідка допомагає відновити картину руху стародавніх континентів і показує, наскільки активним був регіон сучасної Великої Британії в пізньому ордовику. Тоді вулканічна дуга простягалася від району сучасного Озерного краю Англії у напрямку території сучасної Бельгії.
Для геологів супервулкан Англія 454 мільйони років є насамперед ключем до розуміння минулого Землі. Дослідження показує, що навіть майже повністю стерті тектонікою та ерозією структури можна відновлювати за мікроскопічними мінералами, геофізичними даними та шарами попелу на іншому боці континенту.
Схожий принцип постійного розширення знань працює й у космічних дослідженнях — Новинний Простір раніше розповідав про підготовку Крістіни Кох до історичної місії біля Місяця.
Читайте також: магнітні бурі 12–13 серпня 2026 року та причини змін космічної погоди.
