В Україні спалахнув новий гучний конфлікт навколо антикорупційних органів: генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу, а вже після цього виїхав за кордон. Події розгорнулися на тлі справи «Карфаген», відставки самого Кравченка та дедалі гострішої політичної дискусії навколо незалежності НАБУ і САП. Про головні деталі ситуації розповідає Новинний Простір.
Водночас називати виїзд Кравченка саме «втечею» як встановлений факт наразі некоректно. Сам генпрокурор пояснює перебування за кордоном службовим відрядженням до Литви, тоді як Центр протидії корупції припускає, що виїзд міг бути пов’язаний із домовленостями навколо підозри Кривоносу.
Найважливіше у цій історії — не лише сама підозра директору НАБУ, а питання про те, чому вона з’явилася саме зараз і що означатиме для всієї антикорупційної системи.
Що сталося з Кравченком і Кривоносом
Ситуація має кілька паралельних сюжетних ліній. Ще 7 вересня Кравченко після зустрічі з Володимиром Зеленським подав заяву про відставку, назвавши це політичним рішенням. На той момент він опинився під серйозним політичним тиском після операції «Карфаген» та обшуків у приміщеннях Офісу генерального прокурора.
Проте остаточно повноваження генпрокурора припиняються не після написання заяви, а після відповідного рішення Верховної Ради. Саме тому Кравченко формально залишався на посаді, доки парламент не проголосує за його звільнення.
14 вересня ситуація різко змінилася. Зеленський публічно закликав Верховну Раду невідкладно підтримати звільнення Кравченка, а голосування очікується вже найближчим часом. Reuters повідомляє, що парламент може розглянути питання 15 вересня.
За що Кравченко підписав підозру Кривоносу
За повідомленнями міжнародних і українських медіа, Кривоносу закидають дії, пов’язані з документами та його минулим усиновленням. Йдеться про версію, за якою директор НАБУ нібито використав оформлення усиновлення для уникнення кримінальної відповідальності за попередній епізод.
Reuters характеризує висунуті Кривоносу претензії як підозру у фальсифікації документів та шахрайському усиновленні з метою уникнення відповідальності. Водночас НАБУ і САП відкидають звинувачення та розглядають ситуацію як атаку на незалежність антикорупційних органів.
Важливо не плутати повідомлення про підозру з доведеною виною. Сам факт вручення підозри означає, що правоохоронна сторона сформувала певну версію кримінального правопорушення, але остаточну оцінку доказам дає суд.
Чому ця підозра стала політичним вибухом
Особливість ситуації полягає в тому, що йдеться не про пересічного чиновника. Кривонос очолює НАБУ — орган, який протягом останніх років розслідує корупційні справи щодо високопосадовців.
Саме тому підозра Кривоносу одразу вийшла далеко за межі персональної кримінальної справи. НАБУ та САП заявили про системну атаку на незалежність антикорупційної інфраструктури.
Ще раніше Кривонос заявляв, що Кравченко не втручався у справи НАБУ після короткочасного розширення повноважень генпрокурора у 2025 році. Тоді директор бюро прямо говорив, що Кравченко не витребовував справи та не визначав їхню підслідність за іншими правоохоронними органами.
«Якщо хтось у матеріалах слідства не озвучений — або доказів не зібрано, або особа не фігурує», — пояснював Кривонос, коментуючи принцип роботи антикорупційного розслідування.
Що говорять в Офісі президента
Реакція оточення Зеленського на рішення Кравченка підписати підозру Кривоносу була різкою. За даними українських медіа, співрозмовники в Офісі президента називали його дії особистою ініціативою, яка не була погоджена з Банковою.
«Він зійшов з розуму. Може, перебоявся», — так джерела в ОП, за повідомленнями медіа, характеризували ситуацію навколо рішення генпрокурора.
Водночас Зеленський раніше особисто зустрічався і з Кравченком, і з керівниками НАБУ та САП. Після цієї серії зустрічей Кравченко подав заяву про відставку, що стало важливим сигналом зміни політичної ситуації навколо прокуратури.
Чому Кравченко виїхав з України
У ніч проти 14 вересня стало відомо, що Кравченко перебуває за межами України. Сам посадовець підтвердив факт перебування за кордоном, пояснюючи його службовим відрядженням.
За даними ЗМІ, йдеться про відрядження до Литви. Водночас Центр протидії корупції висловив припущення, що для такого виїзду потрібна була згода президента, і пов’язав його з підписанням підозри Кривоносу.
Тому зараз існують щонайменше дві версії:
- офіційна — Кравченко виїхав у службове відрядження;
- політична — виїзд міг бути частиною домовленостей перед остаточним звільненням.
Доказів, які б дозволяли беззаперечно стверджувати, що Кравченко «втік», наразі публічно не представлено.
Що цьому передувало: справа «Карфаген»
Щоб зрозуміти нинішню конфліктну ситуацію, потрібно повернутися до початку вересня. НАБУ і САП провели операцію «Карфаген», у межах якої розслідували діяльність організованої групи, пов’язаної, за версією слідства, із шахрайськими кол-центрами та відмиванням коштів.
Серед фігурантів опинився посадовець Офісу генпрокурора Сергій Кропива. НАБУ заявило про викриття злочинної організації, яка могла забезпечувати «кришування» незаконних кол-центрів.
Сам Кравченко заперечував свою причетність до незаконної діяльності та заявляв, що не давав вказівок сприяти роботі таких кол-центрів. Після обшуків він також доручив перевірити працівників прокуратури, пов’язаних із відповідними напрямами.
Чи пов’язана підозра Кривоносу зі справою «Карфаген»
Прямого доказу того, що підозра Кривоносу була підписана саме як відповідь на операцію «Карфаген», наразі немає. Однак часовий збіг став одним із головних приводів для політичних припущень.
Спочатку Кравченко опинився під тиском через розслідування щодо його відомства, потім подав у відставку, а вже перед виїздом за кордон повідомив про підозру керівнику НАБУ. Саме ця послідовність подій викликала найбільше запитань.
«Ситуація виглядає як черговий конфлікт між правоохоронними інституціями, але остаточні мотиви рішення генпрокурора можуть бути встановлені лише після аналізу матеріалів справи», — таку оцінку варто розглядати як юридичний принцип, а не як встановлений факт щодо конкретних мотивів Кравченка.
Що відомо про звільнення Кравченка
Заяву про відставку Кравченко подав 7 вересня. Зеленський підтвердив, що після зустрічі з генпрокурором отримав відповідну заяву, а питання звільнення має пройти через Верховну Раду.
14 вересня президент уже закликав парламент невідкладно підтримати звільнення Кравченка. Reuters повідомляє, що голосування очікується 15 вересня.
| Питання | Що відомо |
|---|---|
| Коли Кравченко подав у відставку | 7 вересня 2026 року |
| Чому подав заяву | Назвав рішення політичним |
| Чи звільнений він остаточно | Потрібне рішення Верховної Ради |
| Коли очікується голосування | 15 вересня 2026 року, за актуальними повідомленнями |
| Куди виїхав | За даними ЗМІ, до Литви у службове відрядження |
| Кому підписав підозру | Директору НАБУ Семену Кривоносу |
| Чи доведена вина Кривоноса | Ні, остаточне рішення може ухвалити лише суд |
Чому відставка генпрокурора стала важливою саме зараз
Відставка Кравченка відбувається у складний для української антикорупційної системи момент. НАБУ і САП залишаються ключовими інституціями у розслідуванні справ щодо високопосадовців, а будь-які спроби обмежити їхню незалежність викликають реакцію не лише всередині України, а й з боку міжнародних партнерів.
Це особливо важливо для України на шляху до Європейського Союзу. Ефективність антикорупційних інституцій є одним із факторів, за якими міжнародні партнери оцінюють якість реформ і верховенства права.
Раніше на Новинному Просторі ми вже розповідали про операцію «Карфаген» та її зв’язок із гучними розслідуваннями НАБУ. Також у матеріалі про обшуки у Sense Bank пояснювали, як масштабні антикорупційні операції можуть бути пов’язані з рухом великих коштів і роботою фінансового моніторингу: НАБУ прийшло з обшуками до Sense Bank: хто такий Микола Гладишенко і що відомо про справу.
Що буде далі
Найближчий ключовий момент — голосування Верховної Ради щодо звільнення Кравченка. Якщо депутати підтримають рішення, його перебування на посаді генерального прокурора завершиться офіційно.
Паралельно розвиватиметься ситуація навколо Кривоноса. Підозра може стати предметом судового оскарження, а слідство має довести заявлені обставини належними доказами.
Не менш важливим буде питання нового генпрокурора. Від того, кого запропонують на посаду і якою буде процедура призначення, залежатиме, чи сприйматиметься нинішня криза як кадрова заміна або як початок ширшого перезавантаження прокуратури.
Найближчі дні покажуть, чи стане історія Кравченка та Кривоноса окремим конфліктом двох правоохоронних інституцій, чи переросте у масштабнішу політичну кризу.
Читайте також
НАБУ і САП викрили нардепів на хабарях за голосування у Верховній Раді — ключові факти.
НАБУ прийшло з обшуками до Sense Bank: хто такий Микола Гладишенко і що відомо про справу.
