Україна втратила людину, чия біографія поєднала медицину, Антарктиду та військову службу. Як повідомляє Новинний Простір, 7 червня 2026 року під час виконання службових обов’язків раптово помер Валерій Семенюк — військовий лікар, капітан медичної служби та учасник трьох українських антарктичних експедицій.
Його смерть викликала широкий резонанс, бо йдеться не лише про медика із великим досвідом, а й про людину, яка роками працювала там, де потрібні витримка, відповідальність і холодний розум. У мирному житті він лікував людей у Хмільнику, в Антарктиді відповідав за здоров’я зимівників, а після початку повномасштабної війни став до лав ЗСУ. Саме тому про нього зараз говорять як про представника рідкісного покоління українців, які однаково чесно служили науці, медицині та державі.
Хто такий Валерій Семенюк
Військовий лікар Валерій Семенюк народився 13 травня 1967 року. Більшу частину професійного життя він присвятив медицині, працюючи лікарем у Хмільницькій центральній лікарні на Вінниччині. За офіційними даними, у цьому медичному закладі він працював з 1994 до 2022 року, тобто майже три десятиліття. Його знали як досвідченого медика, який мав практику не лише в лікарні, а й у складних експедиційних умовах.
Після мобілізації у травні 2022 року він продовжив лікарську справу вже у війську, де допомагав військовослужбовцям і виконував обов’язки у медичному підрозділі.
Чому його називають полярником
Полярник Валерій Семенюк тричі брав участь в українських наукових експедиціях до Антарктиди. Він забезпечував медичний супровід 11-ї, 14-ї та 18-ї експедицій на станції «Академік Вернадський» у 2006–2014 роках. Для лікаря така робота є особливо відповідальною, бо зимівники місяцями перебувають у віддаленому середовищі, де швидка евакуація часто неможлива. У таких умовах медик має бути не просто фахівцем, а людиною, якій команда довіряє щодня. Саме антарктичний досвід зробив Семенюка відомим у спільноті українських полярників.
«До останньої миті він перебував на службі, черговим лікарем у добовому наряді».
Що сталося на службі
Повідомлення про те, що Валерій Семенюк помер, з’явилося 8 червня після офіційної інформації від Хмільницької міської ради та Національного антарктичного наукового центру. У повідомленнях зазначалося, що 7 червня 2026 року його життя раптово обірвалося під час виконання службових обов’язків. На момент смерті він був капітаном медичної служби та ординатором відділення медичної реабілітації і відновлювального лікування військової частини А7010.
Окремо підкреслювалося, що він перебував у добовому наряді черговим лікарем. Медичну причину смерті публічно не деталізували, тому коректно говорити саме про раптову смерть під час служби.
Чому про нього зараз всі говорять
Суспільна увага до цієї історії пояснюється не лише самим фактом смерті військового медика. Семенюк був людиною з унікальним досвідом, бо працював у звичайній лікарні, зимував в Антарктиді та після мобілізації служив у Збройних Силах України. Для полярної спільноти він був одним із тих, хто знав справжню ціну командної роботи, психологічної витримки та відповідальності в ізоляції. Для Хмільника він залишився лікарем, якого знали багато років. Для військових — медиком, який до останнього дня перебував на службі.
В історії Валерія Семенюка важливо не втратити людський масштаб. За сухими датами стоїть лікар, який десятиліттями рятував здоров’я людей і працював там, де помилка могла коштувати дуже дорого. Саме тому повідомлення про його смерть швидко поширили українські медіа, полярники, місцева громада та сторінки, пов’язані з військовою тематикою. Такі біографії стають помітними не через гучні заяви, а через довгу й послідовну службу. У випадку Семенюка ця служба тривала в лікарні, на краю світу та у війську.
Як із ним прощалися у Хмільнику
Хмільник Валерій Семенюк зустрічав із пошаною, бо саме з цим містом була пов’язана значна частина його життя. 8 червня від Хмільницької центральної лікарні вирушив скорботний кортеж із тілом військового медика. Місцевих жителів закликали сформувати «коридор пошани» на маршруті до рідного дому.
Прощання і заупокійна молитва відбулися 9 червня, після чого було заплановане загальноміське віче-прощання. Валерія Павловича Семенюка поховали на Митницькому кладовищі в Хмільнику.
«Він рятував найдорожче – життя людей».
Що залишиться у пам’яті
Ім’я Валерія Семенюка тепер звучить у кількох важливих контекстах. Його згадують як медика, який майже 30 років працював для громади. Його згадують як учасника українських антарктичних експедицій, де лікар є однією з ключових фігур безпеки команди. Його згадують як військового медика, який після 2022 року продовжив служити вже в умовах великої війни. І найголовніше — його згадують як людину, чия професія завжди була пов’язана з відповідальністю за інших.
Читайте також: Виплати та пільги для військових у 2026 році: що змінилося та скільки платять
